Орфографічний словник української мови. 2005.
укопувати — I (вко/пувати), ую, уєш, недок., рідко, укопа/ти (вкопа/ти), а/ю, а/єш, док., перех., розм. Викопати, вирити з землі що небудь, накопати чогось. || Викопати, вирити в землі (яму, криницю і т. ін.). II див. вкопувати 1) … Український тлумачний словник
вкопати — I див. вкопувати I. II див. укопувати I … Український тлумачний словник
вкопувати — I (уко/пувати), ую, уєш, недок., вкопа/ти (укопа/ти), а/ю, а/єш, док., перех. Вміщувати, закріплювати що небудь у викопаному заглибленні. II див. укопувати I … Український тлумачний словник
укопати — I див. укопувати I. II див. вкопувати I … Український тлумачний словник
вкопувати — 1 дієслово недоконаного виду закріпляти в заглибленні вкопувати 2 дієслово недоконаного виду укопувати … Орфографічний словник української мови
